Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
ревний — 1) (дуже ретельний, старанний у чому н.), дбайливий, клопіткий, запопадливий, упадливий 2) (пройнятий гіркотою, сумом, болем), гіркий, сумний, болісний … Словник синонімів української мови
ревний — прикметник … Орфографічний словник української мови
вислужник — а, ч. Ревний служака, що за будь яку ціну домагається вищої службової посади, звання … Український тлумачний словник
падковитий — а, е. Старанний, ревний, дбайливий. Падковитий до худоби … Український тлумачний словник
посланець — нця/, рідко посла/нець, нця, ч. Особа, яку посилають з яким небудь терміновим дорученням, повідомленням і т. ін.; гонець. || Представник держави, посланий в іншу державу з якою небудь дипломатичною місією. || Делегат з їзду, конгресу і т. ін. ||… … Український тлумачний словник
рвійний — а, е, рідко. 1) Те саме, що ревний. 2) Рвучкий, неспокійний … Український тлумачний словник
рв'яний — а, е, заст., рідко. Ревний … Український тлумачний словник
ревнивий — а, е. 1) Схильний до ревнощів (у 1 знач.), охоплений ними. || Який виражає ревнощі, сповнений або викликаний ними. 2) розм., рідко. Схильний до заздрощів; заздрісний у чому небудь. || Який виражає заздрість до успіхів іншої людини. 3) книжн.,… … Український тлумачний словник
ревність — ності, ж. 1) Властивість за знач. ревний 1 4). 2) розм., рідко. Те саме, що ревнощі … Український тлумачний словник
ревно — Присл. до ревний … Український тлумачний словник
